Вторая хроника царствГлава 17 |
|
1 |
|
2 Я нападу на него, пока он утомлён и слаб. Я наведу на него ужас, и тогда все люди, которые с ним, разбегутся. Я сражу одного царя |
|
3 и возвращу весь народ к тебе. Когда не будет того, чью жизнь ты ищешь, тогда весь народ будет в мире. |
|
4 Этот замысел понравился Авессалому и всем старейшинам Исраила. |
|
5 Но Авессалом сказал: |
|
6 Когда Хушай пришёл к нему, Авессалом сказал: |
|
7 Хушай ответил Авессалому: |
|
8 Ты знаешь своего отца и его людей. Они могучие воины и неистовы, как дикая медведица, у которой отняли медвежат. Кроме того, твой отец опытный воин, он не станет ночевать с войском. |
|
9 Уже сейчас он спрятался в какой-нибудь пещере или в ином месте. Если он нападёт на твоих воинов первым, . всякий услышавший об этом скажет: |
|
10 И тогда даже самый храбрый воин, сердце которого подобно сердцу льва, совершенно ослабеет от страха, потому что весь Исраил знает, что твой отец могучий воин, а те, кто с ним, мужественны. |
|
11 Поэтому я советую тебе вот что: пусть весь Исраил от Дана на севере до Беэр-Шевы на юге – многочисленный, как песок на морском побережье – соберётся к тебе, и ты лично веди его в битву. |
|
12 Тогда мы нападём на Давуда, где бы он ни находился, и обрушимся на него, как падает на землю роса. Ни сам он и никто из его людей не останется в живых. |
|
13 Если он уйдёт в город, то весь Исраил принесёт к тому городу верёвки, и мы будем стаскивать его в реку, пока от него не останется и камешка. |
|
14 Авессалом и все исраильтяне сказали: |
|
15 |
|
16 Итак, немедленно пошлите известить Давуда: |
|
17 Ионафан и Ахимаац находились в Ен-Рогеле. Служанка должна была пойти и известить их, а они должны были идти и известить царя Давуда, потому что они не рисковали показаться в городе. |
|
18 Но некий юноша увидел их и донёс Авессалому. Поэтому они оба быстро ушли и пришли к дому одного человека в Бахуриме. У него во дворе был колодец, и они забрались в него. |
|
19 Жена хозяина дома взяла покрывало, растянула его над отверстием колодца и рассыпала по нему крупу. Никто об этом ничего не знал. |
|
20 Когда люди Авессалома пришли в дом к той женщине, они спросили: |
|
21 После того как они ушли, те двое вылезли из колодца и пошли известить царя Давуда. Они сказали ему: |
|
22 И Давуд вместе со всеми людьми тронулся в путь и перешёл Иордан. К рассвету не осталось ни одного человека, который не перешёл бы реку. |
|
23 Когда Ахитофел увидел, что его совет не исполнен, он оседлал своего осла и отправился к себе домой в свой город. Он отдал распоряжения о своём имуществе и повесился. Так он умер и был похоронен в гробнице своего отца. |
|
24 Давуд пришёл в Маханаим, а Авессалом перешёл Иордан вместе со всеми исраильтянами. |
|
25 Вместо Иоава Авессалом поставил над войском Амасу. (Амаса был двоюродным братом Иоава. Его отцом был исмаильтянин Иетер, . а матерью – Авигайль, дочь Нахаша, . которая была сестрой Церуи, матери Иоава.) |
|
26 Исраильтяне во главе с Авессаломом разбили лагерь в земле Галаад за Иорданом. |
|
27 Когда Давуд пришёл в Маханаим, Шови, сын Нахаша, из аммонитской столицы Раббы, Махир, сын Аммиила из Ло-Девара, и галаадитянин Барзиллай из Рогелима |
|
28 принесли постельные принадлежности, чаши и глиняные сосуды. Ещё они принесли пшеницы и ячменя, муки и поджаренного зерна, бобов и чечевицы, |
|
29 мёда и творога, овец и сыра из коровьего молока в пищу Давуду и его людям. |
2-а СамуїловаРозділ 17 |
|
1 |
|
2 І нападу́ я на нього, а він зму́чений та слабоси́лий, і він затремтить, — і повтікає ввесь народ, що з ним, а я вб'ю й самого царя. |
|
3 І наверну́ я ввесь народ до те́бе; як не буде чоловіка, якого душі́ ти шукаєш, то ввесь наро́д буде мати мир“. |
|
4 І була люба ця річ в оча́х Авесалома та в оча́х усіх Ізраїлевих старши́х. |
|
5 І сказав Авесалом: „Поклич теж аркеянина Хуша́я, та нехай послухаємо, що в устах його, — нехай скаже також він“. |
|
6 І прийшов Хушай до Авесалома, а Авесалом сказав до нього, говорячи: „Отак говорив Ахітофел. Чи виконаємо слова́ його? Якщо ні, говори ти“. |
|
7 І сказав Хушай до Авесалома: „Не добра та рада, яку цього ра́зу радив Ахітофел“. |
|
8 І сказав Хушай: „Ти знаєш батька свого та людей його, що вони ли́царі, та розлю́чені вони, як медве́диця, позба́влена на полі дітей. А батько твій воя́к, і не буде ночувати з народом. |
|
9 Ось тепер він ховається в одній з ям, або в іншому місці. І коли б сталося, що хтось упаде́ серед них, нападаючих, напоча́тку, а хтобудь почує та скаже: Сталася пора́зка в народі, який за Авесаломом, |
|
10 а хоча б він і хоробрий, якого серце — як серце ле́в'яче, то справді ослабне, бо ввесь Ізраїль знає, що батько твій ли́цар і хоробрі ті, що з ним. |
|
11 Тому ра́джу я: нехай конче збереться до тебе ввесь Ізра́їль від Дана й аж до Беер-Шеви, многото́ю як пісок, що над морем, і ти сам пі́деш до бо́ю. |
|
12 І при́йдемо ми проти нього в одне з місць, та й нападемо на нього, як падає роса́ на землю, і не позоставимо ані при нім, ані між усіма людьми́, що з ним, ані одно́го. |
|
13 А якщо він збереться до якого міста, то ввесь Ізраїль занесе́ на те місто шну́ри, та й потя́гнемо його аж до потоку, так, що не зали́шиться там ані камінчика“. |
|
14 І сказав Авесалом та всі Ізраїлеві мужі: „Ліпша рада аркеянина Хушая від ради Ахітофелової!“ Бо це Господь наказав зламати добру Ахітофелову раду, щоб Господь приніс зло на Авесалома. |
|
15 І сказав Хушай до священиків Садо́ка та Евіятара: „Так і так радив Ахітофел Авесаломові та Ізраїлевим старши́м, а я радив так і так. |
|
16 А тепер швидко пошліть і донесіть Давидові, говорячи: Не ночуй цієї ночі в степа́х пустині, але конче перейди на той бік, щоб не був погли́нутий цар та ввесь народ, що з ним“. |
|
17 А Йонатан та Ахіма́ац стояли в Ен-Роґелі. І пішла невільниця й розповіла́ їм, а вони пішли й доне́сли цареві Давидові, бо не могли ані показатися, ані ввійти до міста. |
|
18 Та їх побачив один юна́к та й доніс Авесаломові. І вони оби́двоє швидко пішли, та й увійшли до дому чоловіка в Бахурімі, що мав колодязя на своїм подвір'ї, і спусти́лися туди. |
|
19 А жінка тая взяла́ й розтягла́ заслону на верху́ колодязя, і розложила на ньому зе́рна, — і нічого не було пі́знано. |
|
20 І прийшли Авесаломові раби до тієї жінки до дому та й сказали: „Де Ахіма́ац та Йонатан?“ А жінка та їм сказала: „Перейшли́ через во́ду“. І ті шукали й не знайшли, та й вернулися до Єрусалиму. |
|
21 І сталося по їхньому відхо́ді, вони вийшли з колодязя, і пішли та доне́сли Давидові. І сказали вони до Давида: „Уставайте, і перехо́дьте швидко во́ду, бо отак радив на вас Ахітофел“. |
|
22 І повставали Давид та ввесь народ, що з ним, та до ра́нішнього світла перейшли Йордан, і не позоста́лося ані одно́го, що не перейшов би Йорда́ну. |
|
23 А коли Ахітофел побачив, що порада його не виконана, то осідлав осла, і встав та й пішов до свого дому, до свого міста. І він зарядив про дім свій, та й повісився, і помер, і був похований у гро́бі свого батька... |
|
24 А Давид прийшов до Маханаїму, а Авесалом перейшов Йордан, він та всі Ізраїлеві мужі із ним. |
|
25 І Авесалом настанови́в над військом Амасу замість Йоава. А Амаса був син чоловіка, що ім'я́ йому Їтра, їзрееліт, який увійшов був до Авіґаїл, дочки́ Нахашової, сестри Церуї, Йоавиної матері. |
|
26 І таборува́в Ізраїль та Авесалом у ґілеадському кра́ї. |
|
27 І сталося, коли Давид прийшов до Маханаїму, то Шові, Нахашів син з аммонітської Рабби, і Махір, Амміелів син з Ло-Девару, і ґілеадянин Барзіллай з Роґеліму |
|
28 поприносили посте́лі, і чаші, і ганча́рський по́суд, і пшениці, і ячменю, і муки, і пра́женого зе́рна, |
|
29 і меду, і масла, і худобу дрібну́, і товщу з худоби великої, — для Давида та для народу, що з ним, щоб їли, бо сказали: „Цей народ голодний і зму́чений та спра́гнений у пустині“. |
Вторая хроника царствГлава 17 |
2-а СамуїловаРозділ 17 |
|
1 |
1 |
|
2 Я нападу на него, пока он утомлён и слаб. Я наведу на него ужас, и тогда все люди, которые с ним, разбегутся. Я сражу одного царя |
2 І нападу́ я на нього, а він зму́чений та слабоси́лий, і він затремтить, — і повтікає ввесь народ, що з ним, а я вб'ю й самого царя. |
|
3 и возвращу весь народ к тебе. Когда не будет того, чью жизнь ты ищешь, тогда весь народ будет в мире. |
3 І наверну́ я ввесь народ до те́бе; як не буде чоловіка, якого душі́ ти шукаєш, то ввесь наро́д буде мати мир“. |
|
4 Этот замысел понравился Авессалому и всем старейшинам Исраила. |
4 І була люба ця річ в оча́х Авесалома та в оча́х усіх Ізраїлевих старши́х. |
|
5 Но Авессалом сказал: |
5 І сказав Авесалом: „Поклич теж аркеянина Хуша́я, та нехай послухаємо, що в устах його, — нехай скаже також він“. |
|
6 Когда Хушай пришёл к нему, Авессалом сказал: |
6 І прийшов Хушай до Авесалома, а Авесалом сказав до нього, говорячи: „Отак говорив Ахітофел. Чи виконаємо слова́ його? Якщо ні, говори ти“. |
|
7 Хушай ответил Авессалому: |
7 І сказав Хушай до Авесалома: „Не добра та рада, яку цього ра́зу радив Ахітофел“. |
|
8 Ты знаешь своего отца и его людей. Они могучие воины и неистовы, как дикая медведица, у которой отняли медвежат. Кроме того, твой отец опытный воин, он не станет ночевать с войском. |
8 І сказав Хушай: „Ти знаєш батька свого та людей його, що вони ли́царі, та розлю́чені вони, як медве́диця, позба́влена на полі дітей. А батько твій воя́к, і не буде ночувати з народом. |
|
9 Уже сейчас он спрятался в какой-нибудь пещере или в ином месте. Если он нападёт на твоих воинов первым, . всякий услышавший об этом скажет: |
9 Ось тепер він ховається в одній з ям, або в іншому місці. І коли б сталося, що хтось упаде́ серед них, нападаючих, напоча́тку, а хтобудь почує та скаже: Сталася пора́зка в народі, який за Авесаломом, |
|
10 И тогда даже самый храбрый воин, сердце которого подобно сердцу льва, совершенно ослабеет от страха, потому что весь Исраил знает, что твой отец могучий воин, а те, кто с ним, мужественны. |
10 а хоча б він і хоробрий, якого серце — як серце ле́в'яче, то справді ослабне, бо ввесь Ізраїль знає, що батько твій ли́цар і хоробрі ті, що з ним. |
|
11 Поэтому я советую тебе вот что: пусть весь Исраил от Дана на севере до Беэр-Шевы на юге – многочисленный, как песок на морском побережье – соберётся к тебе, и ты лично веди его в битву. |
11 Тому ра́джу я: нехай конче збереться до тебе ввесь Ізра́їль від Дана й аж до Беер-Шеви, многото́ю як пісок, що над морем, і ти сам пі́деш до бо́ю. |
|
12 Тогда мы нападём на Давуда, где бы он ни находился, и обрушимся на него, как падает на землю роса. Ни сам он и никто из его людей не останется в живых. |
12 І при́йдемо ми проти нього в одне з місць, та й нападемо на нього, як падає роса́ на землю, і не позоставимо ані при нім, ані між усіма людьми́, що з ним, ані одно́го. |
|
13 Если он уйдёт в город, то весь Исраил принесёт к тому городу верёвки, и мы будем стаскивать его в реку, пока от него не останется и камешка. |
13 А якщо він збереться до якого міста, то ввесь Ізраїль занесе́ на те місто шну́ри, та й потя́гнемо його аж до потоку, так, що не зали́шиться там ані камінчика“. |
|
14 Авессалом и все исраильтяне сказали: |
14 І сказав Авесалом та всі Ізраїлеві мужі: „Ліпша рада аркеянина Хушая від ради Ахітофелової!“ Бо це Господь наказав зламати добру Ахітофелову раду, щоб Господь приніс зло на Авесалома. |
|
15 |
15 І сказав Хушай до священиків Садо́ка та Евіятара: „Так і так радив Ахітофел Авесаломові та Ізраїлевим старши́м, а я радив так і так. |
|
16 Итак, немедленно пошлите известить Давуда: |
16 А тепер швидко пошліть і донесіть Давидові, говорячи: Не ночуй цієї ночі в степа́х пустині, але конче перейди на той бік, щоб не був погли́нутий цар та ввесь народ, що з ним“. |
|
17 Ионафан и Ахимаац находились в Ен-Рогеле. Служанка должна была пойти и известить их, а они должны были идти и известить царя Давуда, потому что они не рисковали показаться в городе. |
17 А Йонатан та Ахіма́ац стояли в Ен-Роґелі. І пішла невільниця й розповіла́ їм, а вони пішли й доне́сли цареві Давидові, бо не могли ані показатися, ані ввійти до міста. |
|
18 Но некий юноша увидел их и донёс Авессалому. Поэтому они оба быстро ушли и пришли к дому одного человека в Бахуриме. У него во дворе был колодец, и они забрались в него. |
18 Та їх побачив один юна́к та й доніс Авесаломові. І вони оби́двоє швидко пішли, та й увійшли до дому чоловіка в Бахурімі, що мав колодязя на своїм подвір'ї, і спусти́лися туди. |
|
19 Жена хозяина дома взяла покрывало, растянула его над отверстием колодца и рассыпала по нему крупу. Никто об этом ничего не знал. |
19 А жінка тая взяла́ й розтягла́ заслону на верху́ колодязя, і розложила на ньому зе́рна, — і нічого не було пі́знано. |
|
20 Когда люди Авессалома пришли в дом к той женщине, они спросили: |
20 І прийшли Авесаломові раби до тієї жінки до дому та й сказали: „Де Ахіма́ац та Йонатан?“ А жінка та їм сказала: „Перейшли́ через во́ду“. І ті шукали й не знайшли, та й вернулися до Єрусалиму. |
|
21 После того как они ушли, те двое вылезли из колодца и пошли известить царя Давуда. Они сказали ему: |
21 І сталося по їхньому відхо́ді, вони вийшли з колодязя, і пішли та доне́сли Давидові. І сказали вони до Давида: „Уставайте, і перехо́дьте швидко во́ду, бо отак радив на вас Ахітофел“. |
|
22 И Давуд вместе со всеми людьми тронулся в путь и перешёл Иордан. К рассвету не осталось ни одного человека, который не перешёл бы реку. |
22 І повставали Давид та ввесь народ, що з ним, та до ра́нішнього світла перейшли Йордан, і не позоста́лося ані одно́го, що не перейшов би Йорда́ну. |
|
23 Когда Ахитофел увидел, что его совет не исполнен, он оседлал своего осла и отправился к себе домой в свой город. Он отдал распоряжения о своём имуществе и повесился. Так он умер и был похоронен в гробнице своего отца. |
23 А коли Ахітофел побачив, що порада його не виконана, то осідлав осла, і встав та й пішов до свого дому, до свого міста. І він зарядив про дім свій, та й повісився, і помер, і був похований у гро́бі свого батька... |
|
24 Давуд пришёл в Маханаим, а Авессалом перешёл Иордан вместе со всеми исраильтянами. |
24 А Давид прийшов до Маханаїму, а Авесалом перейшов Йордан, він та всі Ізраїлеві мужі із ним. |
|
25 Вместо Иоава Авессалом поставил над войском Амасу. (Амаса был двоюродным братом Иоава. Его отцом был исмаильтянин Иетер, . а матерью – Авигайль, дочь Нахаша, . которая была сестрой Церуи, матери Иоава.) |
25 І Авесалом настанови́в над військом Амасу замість Йоава. А Амаса був син чоловіка, що ім'я́ йому Їтра, їзрееліт, який увійшов був до Авіґаїл, дочки́ Нахашової, сестри Церуї, Йоавиної матері. |
|
26 Исраильтяне во главе с Авессаломом разбили лагерь в земле Галаад за Иорданом. |
26 І таборува́в Ізраїль та Авесалом у ґілеадському кра́ї. |
|
27 Когда Давуд пришёл в Маханаим, Шови, сын Нахаша, из аммонитской столицы Раббы, Махир, сын Аммиила из Ло-Девара, и галаадитянин Барзиллай из Рогелима |
27 І сталося, коли Давид прийшов до Маханаїму, то Шові, Нахашів син з аммонітської Рабби, і Махір, Амміелів син з Ло-Девару, і ґілеадянин Барзіллай з Роґеліму |
|
28 принесли постельные принадлежности, чаши и глиняные сосуды. Ещё они принесли пшеницы и ячменя, муки и поджаренного зерна, бобов и чечевицы, |
28 поприносили посте́лі, і чаші, і ганча́рський по́суд, і пшениці, і ячменю, і муки, і пра́женого зе́рна, |
|
29 мёда и творога, овец и сыра из коровьего молока в пищу Давуду и его людям. |
29 і меду, і масла, і худобу дрібну́, і товщу з худоби великої, — для Давида та для народу, що з ним, щоб їли, бо сказали: „Цей народ голодний і зму́чений та спра́гнений у пустині“. |